АДАМ СТАЛОНИ-ДОБЖАНСЬКИЙ. БІОГРАФІЯ

​AАдам Сталони-Добжанський(1904-1985), художник, графік, реставратор пам’яток мистецтва, професор Академії мистецтв у Кракові, народився 19 листопада 1904 року в Мені (Чернігівська губернія, нині районний центр Чернігівської області, Україна). Він найстарший син Фелікса (помер 1927 року), судді в Чернігові, поляка, римо-католика, внука засланця Січневого повстання 1853 року, та Ганни, дівоче прізвище Коваленко (померла 1944 року), українки, православної. Сестра митця – Алевтина (1906-1978), філолог; брат – Северин (1908-1985), юрист, адвокат.

У 1906 році сім’я Сталони-Добжанських переїхала до повітового містечка Чериків (нині Білорусь), а після 1917 року знову повернулася в Україну й оселилася у батька матері – Корнія Коваленка в Прилуках. Під час драматичних років революції і громадянської війни, маючи 13 років, Адам Сталони-Добжанський був змушений піти до фізичної праці, щоб утримувати безробітних батьків, молодших сестру і брата, а вечорами навчався малюванню під керівництвом М.Хітагурова і А.Скаллона.​

У 1922 році через укуси скаженої собаки потрапив до лікарні у Києві. Там зустрів свою родичку Феліцію Янковську, яка допомогла сім’ї Сталони-Добжанських полагодити формальності, пов’язані з репатріацією. У березні 1923 року Адам Сталони-Добжанський разом з родиною виїхав до Польщі і поселився в Мєхові, де його батько отримав посаду слідчого судді. В місцевій чоловічій гімназії Адам Сталони-Добжанський виконав свою першу поліхромію для шкільної актової зали.

У 1927 році розпочинає навчання в Краківської академії мистецтв, в класах професорів Владислава Яроцького, Фридерика Паутсха й Іґнатія Пєньковського. Відвідує лекції професорів Ксаверія Дуніковського і Юзефа Мегоффера. Особливу увагу приділяє практичним заняттям у ділянці мистецтва шрифтів під керівництвом професора Людвіка Ґардовського, з яким його поєднала багатолітня співпраця.​

Ще під час навчання, у 1929 році, Адам Сталони-Добжанський бере участь у Виставці мистецтв (відділ «Гарна книжка»), що відбувалась в рамках Загальної крайової виставки в Познані. В 1931 році відзначений грамотою Краківської академії мистецтв за працю в ділянці графіки і мистецтва шрифтів. Диплом про закінчення вузу отримав 1933 року.

Під час навчання в академії, у 1932-1933 роках, Адам Сталони-Добжанський разом з Яном Ціхонєм реставрував середньовічну поліхромію дерев’яного костелу в Гаркловій на Підгаллі, яка пізніше була подарована Національному музею у Кракові; у 1934 році відновив готичне розп’яття і працював у колективі професора Юзефа Мегоффера під час реставрації поліхромії в костелі парафії в Турку. У 1934 році разом з Людвіком Ґардовським отримав ІІІ нагороду архітектурно-урбаністичного конкурсу на проект оформлення оточення кургану Юзефа Пілсудського у Кракові.

У міжвоєнний період працював над поліхромією в костелах в Болешині й Порембі Ґурній (1935) та в Тучині (1937) як самостійно, так і в співавторстві. Перед Другою світовою війною, (1939) виконав поліхромію костелу в Добомилі на Україні (нині реставрована). Під час війни Адам Сталони-Добжанський не перестав працювати в костелах і церквах. В бернардинському костелі в Радомі продовжував розпочату 1938 року реставрацію старовинної готичної скульптури та разом з Віктором Ланґнером виконав поліхромію цього костелу (нині, окрім бічної каплиці, замальована). У 1943 році працював над поліхромією костелу в Бобіні та церкви в Тернополі.​

Вже після війни, восени 1945 року Адам Сталони-Добжанський отримує посаду на факультеті архітектури Гірничо-металургійної академії у Кракові (нині Краківський політехнічний інститут). Із 1947 року працює в Закладі мистецтва шрифтів в Державній вищій школі пластичних мистецтв. 1957 року, коли цей вуз знову отримав попередню назву – Краківської академії мистецтв, займає посаду керівника кафедри мистецтва шрифтів. У 1979 році виходить на пенсію. З огляду на свою працю і діяльність для Церкви, незважаючи на багаторазові спроби сенату Академії мистецтв, йому так і не надали звання професора.

Паралельно з дидактичною роботою, Адам Сталони-Добжанський постійно творив монументальні композиції сакрального мистецтва. Виконував поліхромію, вітражі, мозаїки для католицьких костелів, православних монастирів і храму євангелістів у Варшаві. У 1945 році разом з Людвіком Ґардовським виконав розписи каплиці святого Шимона в Ліпниці, костелу отців бернардинів у Кракові, у 1946-1947 роках закінчив розпочату ще у 1943 році поліхромію костелу парафії в Бобіні біля Прошовіц. У 1945 році, з нагоди свята свята Варвари в Гірничо-металургійній академії у Кракові виконав свій перший вітраж (у співпраці з Л. Ґардовським), на якому зображена покровителька шахтарів свята Варвара (вітраж цей був усунений 1952 і до 1981 року зберігався в костелі святої Варвари).​

В 1950-1956 роках, за рекомендацією пані Желенської, власниці найвідомішої краківської майстерні вітражів, у якої виконували свої праці Станіслав Висп’янський і Юзеф Мегоффер, Адам Сталони-Добжанський створив вітражі для костелу парафії в Тшебовніску біля Жешова. Ця праця остаточно сформувала зацікавлення митця вітражами. У 1950-1964 роках він виконав комплексні вітражі костелу в Завєрці, а у 1953-1955 – церкви в Городку Білостоцькому. У 1953-1961 роках виконав поліхромію і вітражі костелу в Розвадові, а у 1958-1967 – вітражі вікон на хорах кафедрального готичного костелу в Нисі.​

У 1964 році Адам Сталони-Добжанський творить вітражі для православного кафедрального собору у Вроцлаві і для храму євангелістів у Варшаві. У 1969-1970 роках працює над розписами і поліхромією костелу в Тенчинку, у 1973-1978 – виконав вітражі й поліхромію костелу парафії в Козах біля Бєльска-Білої, вітражі і розписи церкви на Волі у Варшаві, а у 1979 році – вітражі костелу в Вільковіцах біля Бєльска-Білої та в костелі в Ярославі.​

Крім вітражів, Адам Сталони-Добжанський творить також монументальну поліхромію, зокрема, у 1954-1955 роках в церкві в Міхалові біля Білогостоку. У 1960 році, разом із своїм учнем, приятелем і багатолітнім співпрацівником Юрієм Новосельським виконав розписи в православній святині на святій горі Грабарці та в церкві в Біломустоці – Дойлідах (нині знищена). Був автором мозаїк в костелі в Ґолчі біля Мєхова (1949) та в православних кафедральних соборах у Вроцлаві і Варшаві.​

Крім сакральних праць, підготував графічні проекти альбомів Яна Матейка: «Одяг в Польщі 1200-1795» (Краків, 1967) та «Лики польських королів» (Краків, 1969), а також книжки ксьондза кардинала Стефана Вишинського «У світлі тисячоліття» (Краків, 1961), ксьондза кардинала Кароля Войтили «Любов й відповідальність» (Краків, 1962).

​На основі проекту Адама Сталони-Добжанського виконана меморіальна дошка присяги Тадеуша Костюшка на площі Головний Ринок у Кракові. Митець був автором проектів вишивок і літургійних риз для монастиря отців реформаторів у Кракові та прапорів Гірничо-металургійної академії у Кракові і Центру нафтової промисловості.

​У 1956 році режисер Ян Ломніцький зняв документальний фільм про вітражі церкви в Городку Білостоцькому, який отримав нагороду на кінофестивалі у Венеції.

​Перша персональна виставка Адама Сталони-Добжанського відбулась у 1957 році в Палаці мистецтв Товариства приятелів мистецтва у Кракові. Друга, і водночас остання, виставка була організована у 1960 році в Катовицях. З огляду на церковну тематику виставки, вона була закрита цензурою відразу після вернісажу, а її каталог, який цензори назвали «молитовником», конфісковано. Після цієї виставки було заборонено публікувати твори і організовувати виставки митця. Після отримання запрошення до співпраці від відомої американської фірми-майстерні вітражів «The Willet Staind Glass Windows», Адаму Сталони-Добжанському заборонили виїжджати і висилати свої твори за кордон. Щойно у 1981 році, після постання «Солідарності», відкрито виставку творів митця в клубі Краківського політехнічного інституту, а у 1988 році відбулась посмертна виставка Адама Сталони-Добжанського в Парижі в залах Центру культури монастиря отців павлінів.

Адам Сталони-Добжанський – один із піонерів екуменічного руху в Польщі. Він був світським дорадником Митрополичої ради Польської автокефальної православної церкви, а також членом мистецької ради краківського митрополита кардинала Кароля Войтили, майбутнього Папи Римського.

​Помер Адам Сталони-Добжанський 22 березня 1985 року у Кракові.

​Сигнатура митця має вигляд сплетених букв його імені й прізвища АSD, представлених у формі готичної ажурної різьби, яка нагадувала човен святого апостола Петра, розміщеного на рівнобедреному хресті.